Година спілкування НАША МОВА ЧАРІВНА

НАША МОВА ЧАРІВНА

Мета. Показати учням красу української мови, її багатство і велич. Розкрити значення рідної мо­ви в житті кожного громадянина України. Про­буджувати бажання глибше вивчати українську мову. Виховувати любов до рідної землі, народу і його мови.

Вчитель. Сьогоднішня година спілкування при­свячена нашій рідній українській мові. Дуже час­то називають нашу мову милозвучною, як спів со­лов'я, бо наша мова, немов барвистий український віночок, в якому вплетено різнокольорові стрічки.

Прочитайте, якими словами можна описати красу нашої мови:

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча.

Лагідна і жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна.

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов'їна, барвінкова

          Українська мова!

 Вчитель. Вслухайтесь у ці чарівні і неповторні звуки гуцульської трембіти. Вони понесуть вас да­леко-далеко в гори, де із-за засніжених гірських вершин покажуть вам всю велич і красу, квітучість і різнобарв'я української землі від зе­лених Карпат аж до берегів Чорного моря, пока­жуть землю, що зветься Україна.

1-й учень. Україна! Ви почули це слово і відра­зу в уяві заграють бурхливі гірські річки, що вдень і вночі жебонять, несучи від Черемошу аж до Дніпра цілющі потоки чистої, як краплина ро­си, студеної води.

2-й учень. Україна... Ви почули це слово і вже вчувається над сонячними полонинами чарівна сопілка романтичного вівчарика. А вдарять лунко цимбали і вся ця музика полине ген далеко за хма­ри аж до синьоокого Полісся, закликаючи до жа­гучого танцю всіх, хто живе на вкраїнській землі.

Вчитель. Чиє серце залишиться глухим, нечу­лим до цієї краси самобутнього видовища, яке по­бачиш і почуєш тільки тут, в Україні. (Звучить мелодія з «Троїстих музик» ).

 Вчитель. Чом так любимо цю землю українсь­ку, її ріки і гори, поля і діброви? Відповідь на ці запитання чуємо у пісні на слова В. Лебедєвої, му­зику Д. Січинського «Чом, чом, чом, земле моя...»

 (Пісня звучить у виконанні учнів).

Вчитель. І де б не були ми, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, за­чувши рідне слово. Бо саме любов до своєї землі, до свого краю, неможлива без любові до рідного слова. Д. Білоус сказав про рідне слово так:

 Ти постаєш в ясній обнові,

 Як пісня, линеш, рідне слово,

Ти - наше диво калинове,

 Кохана, материнська мово!

«Рідна мова дорога людині, як саме життя» - го­ворить народна мудрість. І це так. Адже без мови не може існувати жоден народ та його культура.

Мова. А що таке мова? Народ говорить, що сло­во до слова - зложиться мова. Як сказав Тарас Шевченко про слова нашої мови?

 3-й учень.

Ну що б здавалося слова...

 Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється - ожива,

Як їх почує!

Вчитель. Наша мова — одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Із сивої глибини віків вона бере початок. Пройшла наша мова тер­нистий і важкий шлях. Але які б не були страшні сторінки нашої історії, вона вижила і сьогодні розвивається.

5-й учень.

Як-то гарно, любі діти,

У вікно вам виглядати!

В ньому все — тополі, квіти,

Сонце й поле біля хати.

На оте вікно ранкове,

Що голівки ваші гріє,

Схожа наша рідна мова -

Цілий світ вона відкриє!

Як ту мову мож забути,

 котрою учила,

 нас всіх ненька говорити,

 ненька наша мила.

Вчитель.  І дійсно, хто, як не мати, навчила вас рідної мови. Ще коли ви були зовсім немовлятами, схи­ляючись  над  колискою,  співала вам ніжну колискову пісню, в якій висловлювала всю любов до вас, розкривала вам світ добра і краси.

Вчитель. Діти, українську мову, чудову, гли­бинну, немов гостру зброю, і дав нам народ. На­ше завдання — пильно берегти й збагачувати її склад, вивчати з ранніх літ. Куди б не закинула вас доля, пам'ятайте рідну українську мову. Кож­ному українцеві, кожній людині, яка живе в нашій державі, працює чи навчається потрібно вивчати українську мову. Пам'ятайте слова поетів.

 1-й учень.

Учися, мій хлопче, відмінником будь,

Люби і поля і діброви.

І де б ти не був, де б не жив,

Не забудь своєї вкраїнської мови!

2-й учень.

Вивчайте мову українську –

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

 Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

Вчитель. То ж свої прагнення скажемо поетич­ними рядками А. Малишка.

3-й учень.

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою!