Сценарій свята.

Матінці рідній вклонюся.

Колись Природа-мати

Чекала немовляти

І сонечко просила:

«Даруй дитинi сили,

Дай їй свого добра, тепла,

Щоб свiтлою душа була!»

Благала чистi води:

«Дитинi дайте вроди,

Краси на довгi роки

І почуттiв глибоких!»

Просила в неба висоти,

І мудростi, i широти...

Коли благає мати,

Не можна вiдмовляти.

Тож народилась донечка

З дарами неба й сонечка,

І чистих вод дари взяла,

Дитина Жiнкою була.

Жiнка — як квiтка,

Веселка над полем,

Сонце, весна золота.

Жiнка — це лагiднiсть,

Щирiстъ, сердечнiсть,

Чуйнiсть, любов, доброта.

Як починається весна?

Авжеж, жiночим святом!

Для вас звучить ця чарiвна

Мелодiя крилата!

Ведучий 1. Відшуміла зима лютими морозами, відхурделила сніжніми віхолами, а на зміну їй прийшла чарівна звабно-принадлива красуня — весна. Тож недаремно саме вона увібрала себе одне з найкращих, найсвітліших свят — свято жінок. В усі часи в усіх країнах жінка стоїть вище чоловіка: в ній ніжність, краса, надзвичайна зворушливість, чутливість.

Ведучий 2. Тож наше свято ми присвячуємо жіночності, присвячуємо найдорожчим людям на землі — мамам! Шановні наші мами, бабусі, дівчата! Щиро вітаємо Вас зі святом весни, з днем 8 Березня! Зичимо здоров’я із дзвінкої криниці, хліба запашного з української пшениці, рум’янців від калини, щоб були у настрої кожної днини.

(Пісня)

 Є в мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся,

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, небесна, Ісусова ненько.

Благаю у тебе, щирими словами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ і у люди,

Щоб нами раділи, пишалися всюди.

За це я складаю в молитві долоні,

До тебе, Царице, на сонячнім троні!

   Діти сплять… Скільки їм залишилося того безтурботного сну? Мати молиться, тихенько змахує непрохану сльозу, просить у Всевишнього щасливої долі для них. І все це може тільки вона, наша Берегиня, наша мати!

   Спасибі вам, мамо, за твоєї душі багатство,

За любов материнську святу.

Спасибі, мамо, за твою найніжнішу ласку

І найдобрішу твою доброту.

Ведучий 2. Материнська любов найсвятіша, та нажаль, не всі і не завжди ми вміємо її оцінити.

Ведучий 1. Подивімося в мамині очі. Чи не наша неуважність та байдужість сіють в них смуток?  Як рідко ми задумуємося над тим, що необачно зронене слово, залишає рубець у душі найріднішої людини, вибілює їй коси, розсипає зморшки на чолі. А як хочеться бачити веселими всіх жінок.

 Бережіть материнське серце,

Бо воно як воскова свічка,

То на гноті маленьке сонце,

Ніжне й тепле, але не вічне.

 Коли спокій і радість у хаті,

То горить воно рівно й тихо,

Як прикута пташка крилата,

Стрепенеться, віщуючи лихо.

 Затуліть теє серце ніжне

Од вітрів, забуття і тривоги,

Каяття принесіть, хоч і пізно

І утріть гіркі сльози знемоги.

 Розсипа серце мами проміння

На пелюстки долонь дівочих.

Тихо скапує нам на сумління

Зазирає, мов світить у очі.

(Пісня)

Ведучий 1. Можна у світі немало зробити,

Перетворити зиму на літо.

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти.

Ведучий 2. Можна пройти крізь пустелю і хащі,

Тільки без мами не можна нізащо,

Бо найдорожче стоїть за словами,

В світі усе починається з мами.

(Пісня)

 Моя люба мати,

Калиновий цвіт.

В тобі рідна мати

Весь мій любий світ.

В тобі моє щастя,

В тобі — моя ціль,

Моє — твоє горе

Моїм є твій біль.

 Ти — мій скарб найбільший,

Ти — мій скарб живий,

Ти — моя перлина,

Скарб мій дорогий.

Ти мене хорониш від лихих тривог,

Най благословить тя

З неба Господь Бог!

(Пісня)

 З маленьких років пестить піснями,

Черпа насолоду, тішиться нами,

Охороняє, благословляє

Для нас лиш б’ється ночами й днями

Єдине в світі — серце мами!

Усе віддасть нам — тепло і силу,

В життя велике здійме на крилах…

Краси навчає, добра навчає.

 Для нас лиш б’ється ночами й днями,

Єдине в світі — серце мами.

Коли ми в горі — за нас ридає,

Коли в нас болі — за нас страждає!

Найбільш леліє, найбільш жаліє.

(Пісня)

Ведучий 1. Мамо! Це ти вчиш мене жити за законами любові і правди. Це ти не даєш мені спіткнутися на життєвих дорогах, будиш совість і бережеш від ганьби, і я низько схиляю голову перед любов’ю і добротою, перед мудрістю і мужністю твоєю!

Ведучий 2. Мама — вона як дивна-предивна музика, хвиля за хвилею змиває з душі тугу і втому, надихає до творчості і любові. Вона як молитва оберігає нас, прощає, закликає до життя. Усе прекрасне на землі від сонця і матері!

(Пісня)

Ведучий 1. Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала.

І чую гуси зняли крик

Зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли

Запахла рута, м’ята.

Десь тихо загули

Всміхнулась люба мати!

І біль у серці раптом зник,

Так любо, любо стало.

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала.

(Пісня)

Ведучий 1. Мамо! Вимовляєш це рідне до болю слово і перед тобою постає її рідний образ, єдиної, найріднішої, наймудрішої, найсвятішої. І де знайти ті слова, якими можна було б виразити безмежну любов до матері!

Ведучий 2. Ластівко, журавко, пісне моя! Твої руки пахнуть запашним хлібом і чебрецем, матіолою і серпанковими вечорами.

Ведучий 1. Твої очі нагадують чисте озерце, в якому така прозорість, глибина і ніжність, що видно всю твою душу, всю твою вічність.

Ведучий 2. Мама! В цьому слові і переливчаста пісня жайворонка і прощання журавлів, дзвінке дзюркотання весняного струмка і жовті пасма осіннього падолисту. Мама дала нам життя, навчає всіх життєвих премудростей, вчить розуміти людей і творити добро, шанувати хліб, правду.

(Пісня)

Ведучий 1. О мамо! Мелодіями молодієш

Надійно торкатись твого плеча.

Вже скільки ти вдіяла, скільки ще вдієш,

Ти гідна пісень — і пісні звучать.

Ведучий 2. У мами добрі і ласкаві руки, вона все вміє. У мами вірне і чутливе серце — у ньому ніколи не згасає любов, вона ні до чого не залишається байдужою.

Iнсценiзацiя «Серце матерi»

Звучить весела мелодiя. Дiвчинка в костюмi пташки дiстає з гнiзда яєчко, роздивляється його й нiжно кладе назад.

П т а ш к а

От я й дочекалася свiтлого дня:

Шкарлупу сьогоднi проб’є пташеня!

Незабаром вийдугь на свiт дитинчата мої,

Буде щастя і радiсть у нашiй сiм’ї!

Мої любi! На хвильку залишу я вас,

Вашiй мамi водицi напитися час.

 Пташка знову бере два яйця, цiлує їх, кладе до гнiздечка і, змахуючи руками-«крильми», вiддаляється. Звучить музика. До гнiзда прямують хлопчик i дiвчинка. У дiвчинки в руках букетик квiтiв.

 Дiвчинка

Он пташка злетiла! Там, певно, гнiздечко...

Так, дiйсно! Дивись, тут маленькi яєчка!

Гарненькi якi! Я вiзьму їх собi,

Як хочеш, одне подарую тобi.

(Дає одне хлопчаковi.)

П т а ш к а (швидко повертається і розпачливо змахує руками)

Залиште яєчка! Куди ж ви, куди?!

Ну хто мiг чекати такої бiди?!

То ж дiти мої! То надiя моя!

Вiддайте, благаю! Благаю вас я!

Д i в ч и н к а (озираючись на пташку)

Кумедна пташина! До нас причепилась...

За нами летить.. Ой, яєчко, розбилось...

 (Озирається на пташку, впускає яєчко додолу. Пташка, опустивши крила, сiдає, бiдкається.)

Х л о п ч и к.

Розiб’ємо й друге! (Кидас яйце.)

 П т а ш к а (схоплюється)

Не треба! О, нi...

Якi ви жорстокi! О, горе менi...

Як стогне, як плаче пташине серденько...

Мої сизокрилi! Мої ви рiдненъкi...

 Звучить музика. Дiти йдуть лiсом, а пташка зникає.

 Д i в ч и н к а. Пташка нас облишила, вiдстала...

 Х л о п ч и к (занепокоєно, озираючись)

Здається, ми з тобою заблукали:

Куди йти далi, просто невтямки...

 Тут до них наближаються з рiзних сторiн лiсовi духи - троє хлопцiв у плащах, на яких нашито листя, шишки. У них кумеднi капелюхи з нашитими шишками, жолудями та листям.

Лiсовi духи (сердито).

Це ми вам усi заплутали стежки!

 Х л о п ч и к. Ви хто?!

 Лiсовi духи

Ми — духи лiсовi: Ох, Ух i Ах!

На злих людей наводимо ми жах!

 Д i в ч ин ка. А ми не злi...

 Лiсовi духи

Тодi чому з гнiздечка

Взяли та ще й розбили два яєчка?

Розбили серце матерi-пташинi,

Яка вiд горя гiрко плаче нинi!

 Хлопчик

Ми не хотiли...

Правда, ми не знали...

Ми просто так яєчка тi дiстали...

 Дiвчинка

Пробачте нам, будь ласка... Ми не злi.

Ми просто недосвiдченi, малi...

 Л i с о в i  д у х и (невблаганнi)

Ми за жорстокiсть покараймо вас!

Провину вам спокутувати час!

(Ідуть геть.)

Дiти

— Що нам робити, брате?

— Невтямки.

— Настане нiч, i нас з’їдять вовки...

І мама буде плакати за нами,

Як пташка за своїми дiтлахами...

Хлопчик пригортає сестру, вони вдвох починають плакати. Тут з’являється пташка-мати.

П т а ш к а

Фiть, фiть!

Вперед, за мною йдiть!

Х л о п ч и к. Дивись, пташина щось нам гомонить!

П т а ш к а

Фiть, фiть!

Ідiть за мною, йдiть!

Х л о п ч и к. Вона нас кличе, кличе за собою!

Звучить запис пташиного спiву, потiм музика. Дiти прямують за пташкою.

Х л о п ч и к

Нарештi стежка!

Бачиш, вона ось!

Нам все-таки знайти її вдалось!

Дiвчинка

Це пташка нам дорогу показала.

Ми скривдили її — вона нас врятувала!

Спасибi, пташечко!

Пробач нам, прощавай!

Х л о п ч и к

Нам дуже соромно... Пробач.

Нам жаль. Бувай!

Дiти йдуть. До пташки пiдходять лiсовi Духи. Звучить сумна мелодiя.

Лiсовi духи

— Ми так старалися, заплутали стежини.

— Щоб не дiйшли тi вбивцi до хатини.

— Навiщо ти ж сама їх врятувала?

Нехай би вони в лiсi ночували!

П т а ш к а

Я бачила бiду на власнi очi,

І горя їхнiй матерi не хочу…

(Встає й повiльно залишає сцену)

Л i с о в i  д у х и (звертаючись до глядачів)

Це казка. Вона трiшечки сумна.

Нас доброти й любовi вчить вона.

— І людяностi вчить, вчить шанувати

Тi почуття, що має в серцi мати.

— Це казка. Та, будь ласка, у життi

Не кривдiть матерiв! Вони святi!

 Наші любі, дорогі мами! Насамперед, ми хочемо вибачитися перед Вами за те, що іноді засмучуємо Вас. Ні, ми не можемо обіцяти, що більше не провинимось, але можемо обіцяти що з цього дня будемо старатися менше завдавати вам турбот.

Учень. За все, що маю, дякую тобі,

За все, що маю і що буду мати.

Ночами сняться зорі голубі

І вишні білі на причілку хати.

Я сонечко вплету в твої чудові коси

І небо прихилю, й зберу перлини-роси,

Вінок сплету для милого чола

Аби лише ти щасливою була.

Учень. Бажаю вам, мамо, днів щасливих,

Бажаю добра, здоров’я і сили,

Бажаю любові, злагоди, втіхи,

І бажаю завжди життю радіти.

І ділитись словом щирим

Теплим, радісним, правдивим.

Учень. Прийміть мої вітання щирі

Хай Ваша доля розквіта,

Хай в здоров’ї і щедротах

Рясні красуються літа,

Щоб доля дарувала тільки щастя,

Ні грама бід, ні крапельки страждань,

Хай квіти квітнуть і в яскраві ранки

Здійсняться тисячі бажань.

Учень. Нехай в душі не вигасне зірниця

І мудрість літ не буде тягарем

Хай щастя з вами буде день у день,

Немов вода цілюща у криниці.

Хай обминають горе і біда,

Пахущим цвітом стелиться дорога,

Добра і радості від Бога,

Поваги і здоров’я на літа.

Учень. Нехай боронить мати Божа

Від злих людей і різних бід,

Хай дасть здоров’я і поможе

Прожити в щасті сотні літ.

Співають «Многая літ.»